84. Сучасні оздоровчі системи

Сучасні оздоровчі системи

84. Сучасні оздоровчі системи

ВСТУП

Ставлення до здоров’я є одним із центральним, але поки що недостатньо розробленим питанням психолого-педагогічних аспектів формування здорового способу життя людини. Конкретні різновиди ставлення до здоров’я віддзеркалюються у діях, вчинках, переживаннях, судженнях щодо факторів, які впливають на фізичне, психічне та соціальне благополуччя індивіда [12, с. 244].

Ідея здоров'я в останнє десятиліття набула особливої актуальності, оскільки якість здоров'я сучасних людей відчуває неухильну тенденцію до погіршення, крім того, можливості клінічної медицини не призводять до радикальних змін здоров'я населення.

Спосіб життя у світі, повному стресових і конфліктних ситуацій, вимагає підвищеної уваги до стану свого здоров'я.

Прагнення знайти спокій, звільнитися від стресу, досягти внутрішньої гармонії, накшталт пошуку «втраченого раю», все це є передумовою того, що здоровий спосіб життя став надзвичайно популярний в сучасному світі, а інтерес до пошуку додаткових методів та засобів оздоровлення людського організму значно зріс.

За даними Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ, 1992 р.

) сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням захворювань, інвалідності, смертності, злочинності, девіантної поведінки, різким зниженням опірності і життєдіяльності організму людини, особливо дітей і молоді. Майже 90% учнів і студентів мають відхилення в здоров’ї, понад 50% — незадовільну фізичну підготовку [7, с. 3].

Такі захворювання, як ішемічна хвороба серця, рак, цукровий діабет, неможливо вилікувати повністю, а вони становлять найбільший відсоток смертності серед населення.

Не всі хворі, однак, можуть використовувати сучасні досягнення медичної науки, так як більшість діагностичних і лікувальних методів дорогі.

В даний час клінічна медицина не може бути основним пріоритетом здоров’я, тому поява нових і повернення до вже забутих засобів та методів оздоровлення є об'єктивною необхідністю, щоб розширити можливості медицини у профілактиці захворювань та оздоровленні населення [9, с.3].

Проблема здоров’я цікавила різних науковців і в різні вікові періоди, починаючи ще з часів Аристотеля і до сьогодення. Роботи відомих натуропатів, хто тільки завдяки своїм зусиллям створив власне міцне здоров'я, користуються великою популярністю в наш час.

До таких вчених відносяться: О. А. Айванхов, А. Бейлі, П. Брег, Б.Бреннон, У. Бейтс, І. Деві, С. Кнейп,  С. Мітхал, К. Ніши, Д. Осава, Н. Уокер, В. Н. Стільман , Д. Чопра, Г.Шелтон, Ю. А. Андрєєв, Н. М. Амосов, Б. В. Болотов, К. П. Бутейко, В. Ф.Востоков, А. В. Галицький, Ю. П.

 Гущо, А. М. Дерябін, А. З Залманов, Е І. Зуєв, П. К. Іванов, В. А. Іванченко,  С. Н. Лазарєв, В. Л. Леві, Ю. А. Лонго,  Г. П. Малахов, А. А. Микулин, І. П. Неумьшакін, Е. Р. Мільнер, А. Н. Рижов, В. К. Тищенко, Н. А. Семенова, Є. К. Файдиш, А. Ш.Шакіров, Г. С.

 Шаталов та інші [4, с. 3].

Об’єкт курсової роботи – оздоровчі системи.

Предметом курсової роботи є сучасні способи оздоровлення людського організму.

Мета: з’ясувати, які існують сучасні системи оздоровлення та дати їх характеристику.

Завдання курсової роботи:

    1. Дати визначення поняття здоров’я та оздоровчі системи у сучасних науках.
    2. Розглянути класифікацію оздоровчих систем.
    3. Дати характеристику оздоровчим системам.
    4. Визначити поширеність знань серед молоді про сучасні оздоровчі системи.

Методи дослідження – аналіз й узагальнення наукової літератури, анкетування

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ПРО ЗДОРОВ’Я ТА ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ

    1. Характеристика понять здоров’я та оздоровлення.

 «Життя і здоров’я, – як зазначає відомий в галузі валеології практик Г. П. Малахов, – найдорожче, що є у людини, тому підхід до них повинен бути найсерйознішим і ретельно вивченим» [14, с. 3].

До стану здоров'я сучасної людини пред'являють високі вимоги, тому що в ході розвитку цивілізації змінилися умови його існування, з’явилися нові складні технології.

В останні десятиліття стає зрозумілим, що нинішній стан медичної науки не дає можливості сформувати обґрунтовану програму управління здоров'ям.

Сучасна медицина декларує ідею профілактики захворювань, не маючи при цьому методологічних основ збереження та зміцнення здоров'я [9, с. 4].

Здоров'я людини – це складна категорія, яка являє собою результат взаємодії індивіда і навколишнього середовища – умов існування, способу життя, світовідчуття вцілому. Міжвідомча комісія з охорони здоров'я населення Ради безпеки Росії визначила здоров'я як провідний системоутворюючий фактор національної безпеки [9, с. 3].

Здоров'я – абстрактно-логічна категорія, яка може бути описана різними модельними характеристиками. Здоров'я – це здатність індивіда проявляти свої біологічні та соціальні функції. Згідно з М. М.

 Амосовим, який увів поняття «кількість здоров'я», здоров'я – це максимальна потужність органів і систем при збереженні якісних фізіологічних меж їх функцій. На думку В. В.

 Підвисоцького (одного із засновників патофізіології), не існує абсолютного здоров'я й абсолютної патології, бо між ними є безліч зв'язків і переходів [3, с. 12].

Лікар-натуропат Герберт Шелтон дає таке визначення здоров'я: «Здоров'я – це стан цілісного та гармонійного розвитку при адаптації кожного з органів один до одного. При цьому кожен орган більш ефективно працює на користь цілого (організму), ніж на власну користь. Будь-яка хвороба – це порушення законів життєдіяльності організму, законів природи».

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) здоров'я – це стан повного фізичного, душевного, сексуального та соціального благополуччя і здатність пристосовуватись до умов зовнішнього і внутрішнього середовища та природного процесу старіння, а також відсутність хвороби й фізичних дефектів [ 3, с. 13].

Протягом життя людина має різні потреби, задоволення яких на певному етапі дозволяє зберігати життя і здоров'я, а значить, стійкість всієї системи.

Ці потреби задовольняються шляхом надходження поживних речовин, енергії, інформації з навколишнього середовища.

Основними формами обміну людини і навколишнього середовища є харчування, дихання, рух, психічні взаємодії, інформаційний обмін, відносини між чоловіком і жінкою, які забезпечують соціальну та біологічну сторони життя людини [3, с. 158].

Поняття здоров’я складається з фізичного, психічного (емоційного, інтелектуального), соціального, особистісного та духовного аспектів (С. Шапіро, 1981)

Під інтелектуальним аспектом здоров'я розуміють те, як ми можемо засвоювати інформацію, користуватися одержаною інформацією, поширення необхідних умінь щодо здобуття знань з різноманітних джерел і вміння користуватися ними на благо свого організму.

Емоційний аспект здоров'я означає розуміння своїх почуттів і вміння виражати їх. Знання самого себе й ставлення до самого себе і до людей допомагає виражати свої почуття в зрозумілій для інших формі; необхідно володіти емоціями, а також знати, які з них припустимі, а які ні.

Соціальний аспект здоров'я передбачає усвідомлення себе як особистості з урахуванням статі (чоловічої або жіночої) і взаємодії у сучасному суспільстві. Необхідно розуміти, наскільки важлива культура спілкування в сім'ї, з друзями і на роботі. Тому необхідно кожній людині постійно розвивати й удосконалювати навички спілкування.

Особистісний аспект здоров'я передбачає усвідомлення себе як особистості, розуміння того, як розвивається наше «Я», чого ми намагаємося досягти, що кожний розуміє під успіхом.

До поняття «здоров'я особистості» входять процеси розвитку самовідчуття і самореалізації. Кожна людина реалізується по-своєму, і спосіб самореалізації залежить від того, що вона цінує і чого хоче домогтися для себе й суспільства.

Одні знаходять самореалізацію в своїй роботі або кар'єрі, інші – в сім'ї, треті реалізуються в роботі на благо інших.

Духовний аспект здоров'я відбиває суть нашого буття. Це кредо нашого життя, яке забезпечує цілісність нашої особистості, це стрижень, який подає можливість зрозуміти інші п'ять аспектів здоров'я і на основі цих знань реалізувати принципи здорового способу життя.

Академік М. М. Амосов (1978) стверджує, щоб бути здоровим, необхідні власні зусилля, постійні та значні, замінити їх нічим не можна.

Тільки за цієї умови людина зможе зрозуміти сенс буття, відчути повноту своїх сил, пізнати залежність здорового духу від здорового тіла, вміти спрямувати свої духовні сили на зміцнення сил фізичних. Це означає, що здоров'я має розумітися як цілісність, складові частини якої взаємозалежні.

Все, що трапиться з якоюсь із них, негайно позначиться на всіх інших. Кожна частина має сприйматися в загальному контексті поняття «здоров'я» [7,с. 6].

Система життя, яка дозволяє зберігати здоров'я на безпечному рівні, визначається як здоровий спосіб життя. Однак не всі люди ведуть здоровий спосіб життя, тому одним із завдань валеолога є проведення оздоровлення.

Оздоровлення – це процес повернення здоров'я на безпечний рівень шляхом активації механізмів самого організму людини. Воно проводиться при будь-якому вихідному рівні здоров'я.

Першим етапом оздоровлення є гармонізація відносин організму з навколишнім середовищем і пошук адекватних форм життєдіяльності з урахуванням конституції людини: це оцінка регіону проживання, його екології, можливостей збереження здоров’я конкретної людини в даному місці, дослідження екології малого життєвого простору (житла, місця роботи, одягу, харчування) і корекція негативних моментів (біопатогенні зони, шум, забруднення середовища та ін.). А також аналіз і корекція психо- і біоенергоінформаційних аспектів середовища проживання, оцінка психосоматичної конституції людини і підбір оптимальних для неї в даних умовах форм обміну з навколишнім середовищем (характеру, харчування, рухової активності, відпочинку, спілкування та ін.).

Наступний аспект оздоровлення – це внутрішня гармонізація людини, що забезпечує перехід здоров’я в “безпечну зону”.

Психіка і тіло взаємопов’язані, за дії тривалого психічного стресу або негативного впливу психокомплексів порушується поведінкова адаптація і життєвий тонус, формуються локальні м’язові напруги (“блоки”), які гальмують енергозабезпечення тканин і ведуть до патології.

Впливаючи на інтелект, емоції, на тіло, можна отримати вторинний психооздоровчий ефект. Відбувається психосоматична гармонізація: очищення органів і систем, нормалізація діяльності травної системи, сну (оздоровче, фізичне і гіпоксичне тренування, загартування).

Отже, здоров’я – це складна категорія, яка має ряд компонентів і структур, що забезпечують і підтримують життєдіяльність організму на оптимальному і найбільш комфортному для нього рівні.

    1. Визначення поняття оздоровча система та її складові.

Оздоровча система (ОС) – це комплекс вправ і методів, спрямованих на поліпшення стану здоров’я, забезпечення нормального розвитку й активного способу життя.

Оздоровчі системи почали формуватися з моменту зародження людських цивілізацій і природнім чином входять в культуру людства. Відомі оздоровчі системи умовно можна розділити на сучасні і традиційні.

Традиційні системи прийшли до нас із країн з безперервним розвитком культури – Індії та Китаю. Це йога, у-шу, цигун.

Сучасні оздоровчі системи формуються у країнах молодої культури на основі системного (цілісного) підходу.

Оздоровчі системи і програми розділяють на три види. Перший вид впливів спрямований на область вищої нервової діяльності, який потім опосередковано діє на тіло, до нього можна віднести такі складові (аутотренінг, релаксація).

Другий вид спрямований на тіло, тим самим викликаючи поліпшення діяльності нервової системи (загартовування, дихальні, фізичні вправи та ін.). Третій вид дозволяє оздоровлювати людини в цілому або більшість його систем (див. рис.

1) [3, C — 159].

Рис.1. Складові оздоровчої системи

З цього підходу випливає, що організм людини – цілісна система, тобто внутрішньоєдина.

Як відкрита система, людина постійно обмінюється інформацією з навколишнім середовищем, а також енергією і речовиною, що допомагає їй підтримувати нормальну життєдіяльність; людина єдина з цим простором.

Існує внутрішній функціональний взаємозв’язок органів і систем між собою і в процесі реагування організму як цілісної системи (єдність місцевого і загального); психіки і тіла.

Процес управління здоров'ям забезпечує динамічну стійкість живої системи (людини), а інтегративний підхід є основою для зберігання та зміцнення її здоров'я.

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ОЗДОРОВЧИХ СИСТЕМ

2.1. Дихальна гімнастика як система оздоровлення.

Дихальна гімнастика – це комплекс вправ, за допомогою яких «налаштовується» дихання, що дозволяє розкрити резерви легень, сприяє ефективному збагаченню крові киснем [3, с. 155].

Источник: https://www.yaneuch.ru/cat_46/suchasn-ozdorovch-sistemi/302011.2378009.page1.html

Оздоровчі системи та їх роль у зміцненні здоров’я

84. Сучасні оздоровчі системи

Оздоровчими системами називають системи теоретичних знань та практичних методів, що забезпечують збереження здоров’я й формування здорового способу життя. Такі системи існували ще в стародавніх цивілізаціях і стали частиною людської культури. Існує багато оздоровчих систем.

Оздоровчі системи включають:

• фізичні вправи й комплекси гімнастичних вправ;

• правила раціонального харчування;

• морально-етичні переконання;

• психологічні практики;

• різні види єдиноборств та масаж;

• різні види та методи загартовування.

Оздоровчі системи доводять, що здоров’я завжди буде надійним супутником людини, якщо вона розумно використовуватиме сили організму.

Організм людини — система, що саморегулюється й самовідновлюється, і головну роль у ній відіграє свідомість людини.

Саме свідомість допоможе вам уникнути переїдання, гіподинамії, стресових ситуацій, відмовитися від наркотиків, алкоголю, тютюну, правильно складати режим своєї праці й відпочинку.

Існують традиційні й сучасні оздоровчі системи. Традиційні системи налічують багато століть і навіть тисячоліть.

Оздоровчі системи можна поділити на науково обґрунтовані й народні. Перші з’явилися внаслідок застосування теоретичних наукових знань, а другі сформувалися в процесі народної практики.

Обрати для себе оздоровчу систему непросто. Багато залежить від вашого виховання, родини, у якій виросли, культури, до якої належите, ваших фізіологічних і психологічних особливостей.

Обираючи оздоровчу систему, слід обов’язково порадитися з лікарем, обізнаним зі станом вашого здоров’я, і врахувати, що різні оздоровчі системи можуть по-різному вплинути на здоров’я тієї чи іншої людини.

До того ж, аби правильно опанувати котрусь із оздоровчих систем, часто потрібен учитель, який навчатиме особисто вас.

На жаль, не всі оздоровчі системи добре продумані. Деякі з них ґрунтуються лише на одному оздоровчому методі. Тому, перш ніж щось обрати, ознайомтеся бодай із кількома оздоровчими системами.

Існує велика кількість оздоровчих систем, але їх об’єднують деякі спільні складові, наприклад, правильний режим праці й відпочинку; щоденна рухова активність; повноцінний нічний сон; раціональне харчування; відмова від шкідливих звичок; загартування водою, повітрям і сонцем; оптимізм і вміння опановувати власні емоції; уміння протидіяти стресам, розслаблятися й повноцінно відпочивати; уміння бути корисним суспільству; наявність моральних принципів та ідеалів.

Система фізичного виховання, як одна з оздоровчих систем Виникнення і розвиток систем фізичного виховання визначаються потребами суспільства та окремих осіб і зумовлюються рівнем розвитку матеріального виробництва, соціальними уявленнями про цілі, завдання, засоби і методи фізичного виховання.

У процесі розвитку суспільства, накопичення практичного досвіду і наукових знань у різних галузях, зокрема й у галузі фізичної підготовки людини до життєдіяльності, складаються дві взаємопов’язані системи заходів, спрямовані на розв’язання питань про фізичне виховання: система фізичних вправ і методів їх застосування, спрямована на зміну в потрібному напрямі фізичних можливостей людини, і система організаційних заходів, що визначають та регламентують розвиток фізичного виховання в суспільстві.

Соціальна система фізичного виховання — взаємопов’язані установи й організації, що здійснюють та контролюють фізичне виховання, а також засоби, методи і способи організації, нормативні основи, цілі й принципи здійснення фізичного виховання в країні.

В основі системи фізичного виховання як педагогічного процесу, спрямованого на зміну в потрібному напрямі фізичних можливостей людини, — використання біологічного явища вправляння як властивості точної, конкретної, морфологічної, функціональної та психологічної адаптації людини до виду і характеру діяльності, що повторюється (фізична, розумова).

Педагогічна система — система фізичних вправ, методів їх застосування і форм занять, спрямована на зміну фізичних можливостей людини в потрібному напрямі.

Соціальна система фізичного виховання забезпечує функціонування педагогічної системи. Соціальна система зумовлює розробку й організацію таких ланок, що перебувають в ієрархічній залежності:

• нормативно-законодавчої бази;

• програмної;

• ресурсної;

• організаційно-управлінської.

Така залежність дає змогу об’єднати їх у загальну структуру системи фізичного виховання, оскільки досягнення мети фізичного виховання конкретної людини або групи людей (школярів, студентів) визначається соціально-економічними умовами суспільства, програмно-нормативними й організаційними основами побудови обов’язкового процесу фізичного виховання в навчальному закладі, а також доступністю фізкультурних занять популярними видами рухової активності у вільний час.

Узагальнене поняття «система фізичного виховання» — сукупність соціальних і педагогічних підсистем, функціонування яких засноване на загальних закономірностях та спрямоване на досягнення мети фізичного виховання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Источник: https://studopedia.com.ua/1_299711_ozdorovchi-sistemi-ta-ih-rol-u-zmitsnenni-zdorovya.html

ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ. СКЛАДОВІ ОЗДОРОВЧИХ СИСТЕМ

84. Сучасні оздоровчі системи

Мета: дати уявлення про оздоровчі системи та їхні складові; поглиблювати знання про сучасні принципи раціонального харчування; розвивати здоров'язбережувальні компетенції; виховувати свідому потребу в дотриманні принципів здорового способу життя.

Обладнання: ілюстративний матеріал до теми уроку, таблиця-схема «Базові елементи оздоровчих систем», мультимедійні засоби та презентація, музичний супровід («Песня Медуницы о здоровье и медицине» из к/ф «Незнайка с нашего двора», муз. Марк Мінков, сл. Ігор Шаферан).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання, створення позитивного настрою

Музичний супровід «Песня Медуницы о здоровье и медицине».

Как не стыдно человеку

Чуть чего — бежать в аптеку,

Там прими хоть сто пилюль —

Все равно здоровья — нуль.

Зато у матушки природы

Полным-полно других даров.

Прими леса, поля и воды,

И гор хребты, и небосводы —

И ты практически здоров,

И ты практически здоров.

Все рецепты Медуницы,

Не такие, как в больнице,

Я готовлю свой состав

Из кореньев и из трав.

Всегда у матушки природы

Полным-полно таких даров.

Прими леса, поля и воды,

И гор хребты, и небосводы —

И ты практически здоров,

И ты практически здоров.

Пісня, яка налаштувала нас на урок, буде перегукуватися з його темою.

ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ, ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Розв’язування кросворда, пов’язаного з темою уроку

1. «Здоров’я — це не лише відсутність хвороб, а й стан повного фізичного, душевного і соціального… (благополуччя)».

2. «Подруга» спорту. (Фізкультура)

3. «Бережи сукню знову, а … (здоров’я) змолоду». (Українське народне прислів’я)

4. Складовою здорового способу життя є здоровий… (сон).

5. Ім’я Іванова, засновника системи загартовування. (Порфирій)

6. Що, за народним прислів’ям, має бути в холоді? (Тримай ноги в теплі, … (голову) в холоді, а живіт — у голоді.)

7. Противага пасивності. (Активність)

8. Спосіб відпочинку, профілактика перевтоми. (Релаксація)

9. Продукт рослинного походження, що використовують в їжу, для окремих видів масажу. (Мед)

10. Сучасний слоган прибічників здорового способу життя: «Здоровим бути… модно!»

11. Процес взаємодії між людьми, може бути вербальним і невербальним. (Спілкування)

12. Має бути раціональним, збалансованим. (Харчування)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Вправа «Мікрофон»

— Які елементи способу життя людини можна вважати оздоровчими?

2. Вправа «Уявний сюжет»

— Уявіть людину, яка не здійснює згубного впливу на своє здоров’я. Разом із тим, вона нічого не робить і для свого оздоровлення. Опишіть її спосіб життя.

— Спроектуйте створену колективно «модель» людини на себе. Порівняйте свій спосіб життя з описаним вами в уявному сюжеті. Зробіть відповідні висновки.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Бесіда з учнями

У пошуках нових методик сприяння здоров’ю люди часто звертаються до різних оздоровчих систем.

* Як ви гадаєте, що таке оздоровча система?

* Які її складові?

* Чи завжди доцільно використовувати певні елементи цих систем?

Як ви зрозуміли, ми сьогодні говоритимемо про оздоровчі системи.

V. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ

1. Глосарій. Поняття «оздоровча система»

ü Оздоровча система — це комплекс вправ і методів, спрямованих на поліпшення стану здоров’я, забезпечення нормального розвитку й активного способу життя; практичні методики сприяння здоров’ю.

Інформаційне повідомлення «Види оздоровчих систем» (мультимедійний та ілюстративний супровід)

Оздоровчі системи є традиційні і сучасні, науково обґрунтовані й народні.

Традиційні системи прийшли до нас із країн з безперервним розвитком культури — Індії та Китаю.

Це йога, ушу, цигун.

Наразі йога — модне захоплення.

У будь-якому фітнес-центрі є інструктор з цієї унікальної системи оздоровлення і самовдосконалення. Проте люди, виконуючи приписані їм вправи, не замислюються, що вони торкнулися загадкового вчення, корені якого губляться у глибині віків.

Для звичайної людини йога — це просто вправи-асани, корисні для здоров’я. Новачки старанно приймають пози воїна чи героя, відчуваючи, як розтягуються м’язи та зв’язки, не задумуючись, хто і навіщо придумав ці асани, які використовують вже тисячі років.

А народилась йога в Давній Індії.

ü Йога — найдавніший, фундаментальний, перевірений тисячоліттями метод свідомого гармонійного самовдосконалення людини.

Йога починається з того, що повертає нам повноту самоконтролю — безцінну здатність керувати особистою волею і силою. У такий спосіб відновлюється природний стан внутрішньої рівноваги і спокою, що не залежить від зовнішніх обставин.

Послідовники хатха-йоги навіть у похилому віці мають чудове здоров’я, прекрасну фізичну форму і високу працездатність. Йоги стверджують, що можуть жити стільки, скільки захочуть. 100 років для них — не рідкість.

Зараз цікавість до йоги спричинена перш за все її величезними можливостями в плані підтримки міцного здоров’я, профілактики і лікування багатьох хвороб. Поради йогів щодо дихання, харчування, роботи, відпочинку, фізичних вправ і гігієни збігаються з останніми рекомендаціями сучасної фізіології та медицини.

Ушу належить переважно до розмаїття китайських бойових мистецтв, які розвивалися протягом усієї відомої історії цивілізації Китаю.

ü Цигун — давньокитайська гімнастика, що поєднує фізичні вправи і медитацію.

Більшість східних єдиноборств спрямовано на руйнування духу і тіла супротивника (але не насильства!). А гімнастика цигун створена для творення. Творення здоров’я, відновлення життєвої енергії, єднання з природою.

Усі позиції та утворення в цигун дуже плавні, розтягнуті в часі. Під час їх проведення людина немов завмирає, виконуючи за цей час кілька дихальних циклів. За традицією гімнастику цигун проводять на свіжому повітрі, у парку, босоніж на галявині, щоб зарядитися енергією Землі.

Сучасні оздоровчі системи формуються у країнах молодої культури на основі системного (цілісного) підходу — холістичного.

Хочете бути завжди бадьорими, здоровими і відчувати гармонію тіла і душі? Тоді вам потрібен масаж тіла.

Дотик і масаж належать до прадавніх лікувальних методів, оскільки їх можна просто і безпосередньо застосовувати. Їх застосовують у процесі підготовки до фізичних або спортивних вправ, або як засіб для відновлення енергії та зняття втоми.

Роль масажу незамінна в разі збереження та зміцнення здоров’я (профілактики), лікування захворювань і патологічних станів, під час оновлення втрачених функцій і здібностей (відновлення здоров’я).

ü Загартовування — це система гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів різних метеорологічних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації, зниженого атмосферного тиску).

ü Фітотерапія — використовування лікарських рослин для профілактики та лікування хвороб.

ü Ароматерапія — це стародавнє, вдосконалене віками мистецтво використання ефірних олій, фітонцидів рослин та інших ароматних речовин для укріплення фізичного та психічного здоров’я, для косметичного догляду за тілом.

Історія кольоротерапії почалася тоді, коли люди помітили цілющу силу сонячних променів. Незабаром з’ясувалося, що окремі кольори веселки теж впливають на організм людини — заспокоюють, лікують або, навпаки, спричиняють дискомфорт.

ü Анімалотерапія (від латинського animal — «тварина») — вид терапії, що використовує тварин і їхні образи для надання психотерапевтичної допомоги.

В анімалотерапії використовують символи тварин: образи, малюнки, казкові герої, іграшки, а також справжні тварини, спілкування з якими безпечне.

Доктор медичних наук, професор Борис Шевригін упевнений, що «це цивілізований, науковий метод лікування і профілактики серйозних хвороб».

«Я думаю, — пише професор, — усім відомо, що люди, які мають домашніх тварин, хворіють менше і живуть довше, а їхня нервова система перебуває в набагато кращому стані, ніж у інших».

ü Дельфінотерапія — метод лікування, заснований на спілкуванні з дельфінами. Воно допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження. Після спілкування з дельфіном людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації.

ü Іпотерапія — метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адаптованим до можливостей хворого в опануванні верхової їзди.

ü Апітерапія — це медичне використання бджолиних продуктів. Зокрема: мед, пилок, віск, прополіс, королівське желе (маточне молочко).

ü Гірудотерапія — давній метод лікування, який знову став популярним.

Медичну п’явку (Hirudo medicalis) успішно використовують замість сучасних медикаментів і вона багато в чому перевершує їх, тому що не спричиняє небажаних побічних явищ.

ü Каністерапія — вид анімалотерапії з використанням собак.

Собака — чудові «ліки» проти гіподинамії, спричиненої малорухливим способом життя. Ця тварина задовольняє дефіцит людини у спілкуванні, підвищує самооцінку господаря, покращує його товариськість, розв’язує конфлікти в сім’ї.

ü Фелінотерапія — терапевтичний вплив кішок.

Більшість учених уважають, що кішкотерапія є ефективним методом лікування багатьох хвороб.

ü Ребефінг — дихальна терапія.

З’ясувалося, що цей метод допомагає вилікувати невиліковні, з точки зору сучасної медицини, захворювання, зняти сильні

психічні стреси, підвищити психофізичний потенціал, може й допомогти людині знайти сенс свого життя в собі самому.

ü Дієтотерапія — ефективне і повноцінне перетравлення їжі, лежить в основі нормального обміну речовин.

Для кожної людини існує оптимальний набір продуктів, обумовлений генетичними і фізіологічними особливостями.

Основні принципи дієтотерапії:

1. Забезпечення потреб хворого в харчових речовинах і енергії.

2. Забезпечення відповідності їжі можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції.

3. Урахування місцевого і загального впливу їжі на організм.

4. Використання в харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження.

5. Індивідуалізація харчування.

3. Складові оздоровчих систем. Робота за таблицею-схемою

4. Оздоровлювальна вправа. Руханка «Корисне дихання»

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота за підручником (у парах)

— Складіть по два запитання за матеріалами підручника щодо теми уроку. Поставте їх одне одному, працюючи в парах.

2. Робота за ілюстративним матеріалом

Завдання: за ілюстративним матеріалом назвіть приклади оздоровчих систем. Розкажіть, що ви про них знаєте.

3. Робота у групах (4)

Завдання:

I група складає інформаційне повідомлення про вплив різних кольорів на здоров’я людини.

II група складає рекомендації щодо вибору індивідуальної оздоровчої системи.

III група складає рецепти дієтичних страв із традиційних українських національних інгредієнтів (гарбуз, ягоди, фрукти, зелень, трави, риба, овочі, злакові тощо).

IV група створює антирекламу будь-якої з відомих оздоровчих систем.

Червоний колір здатний дати вам відчуття захищеності. Він традиційно вважається кольором лідера.

Помаранчевий прийнято називати кольором сонця. Він відновить ваш втомлений організм після важкого трудового дня, дасть відчуття тепла і затишку в домі. Якщо у вашому житті починається новий етап — ви вступаєте до ВНЗ чи влаштовуєтеся на роботу — оточіть себе жовтими предметами. Це допоможе подолати невпевненість у собі і легше сприймати нові ідеї.

Жовтий колір допомагає під час складання іспитів, коли вам потрібно гранична концентрація уваги і здатність запам’ятовувати великі обсяги тексту. Людям творчих професій жовтий колір дарує натхнення.

Зелений колір доречний у будь-якій ситуації. Це колір природної гармонії. Він заспокоїть нерви і, до того ж, корисний для очей.

Блакитний колір має властивість усувати страхи, навіть такі, які ви самі ще не усвідомили. Однак фахівці відзначають його негативний вплив на людей зі зниженим артеріальним тиском.

Якщо вас мучать сумніви, то ваш колір — синій. На Сході він символізує істину і спокій. Синій колір допоможе вам очистити свідомість від непотрібних думок, заспокоїть, якщо вам стане тривожно.

Фіолетовий колір чудово знімає напруження. Крім того, він допомагає знайти вихід із творчої кризи і зняти нервове перезбудження.

Приблизний варіант індивідуальної оздоровчої системи

— Забезпечити сон із доступом свіжого повітря.

— За потреби робити самомасаж певних частин тіла для зняття втоми.

— Правильно підбирати продукти харчування.

— Уживати переважно рослинну їжу.

— Уживання солі, цукру звести до мінімуму.

— Пити чисту воду.

— Харчуватись із урахуванням екологічного стану місця проживання.

— Загартовувати організм.

— Виконувати вправи для корекції зору.

— Дотримуватись режиму навчання, праці та відпочинку.

— Організовувати своє життя з урахуванням біоритмів природи й індивідуальних біоритмів.

— Боротися зі шкідливими звичками.

— Не вживати наркотиків, алкоголю, тютюну.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Коментоване оцінювання роботи класу, окремих учнів на уроці

2. Рефлексія

— Складіть висловлювання за елементами допоміжного блоку. На уроці я…

— дізнався (лась)…

— зрозумів (ла)…

— навчився (лась)…

— найбільший мій успіх — це…

— найбільші труднощі я відчув (ла)…

— я не вмів (ла), а тепер умію…

— я змінив (ла) своє ставлення до…

— на наступному уроці я хочу…

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

* Обов’язкове:

— опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§____, с.______ );

* додаткові (на вибір, за бажанням):

— підготувати буклет «Що робити, якщо хочеш бути здоровим»;

— скласти казку «Як виникли оздоровчі системи».

Источник: https://subject.com.ua/lesson/health/8klas_2/9.html

Оздоровчі системи. Поняття про оздоровчі системи. Оздоровче харчування. Сучасні й традиційні системи харчування

84. Сучасні оздоровчі системи

1.Поняття про оздоровчі системи.

Оздоровчими системами називають системи теоретичних з та практичних методів, які забезпечують збереження здоров’я й формування здорового способу життя.

Такі системи практикуються вже в стародавніх цивілізаціях Єгипту, Греції, Китаю, Індії .

Існує безліч різних оздоровчих систем.

Оздоровчі системи включають у себе:
— фізичні вправи й комплекси гімнастик;- правила раціонального харчування й моральні постулати;- психологічні практики;- різні види єдиноборств та масаж;

— купання в крижаній воді й баню.

Існують традиційні й сучасні оздоровчі системи.

Традиційні системи існують багато століть і навіть тиu001fсячоліть.

Вони поширились по всьому світу, прийшовши з країн із безперервним розвитком культури.

Сучасні оздоровчі системи з’являються в країнах з молодою культурою.

Оздоровчі системи можна поділити на науково обґрунтовані й народні.

Перші з’явились унаслідок заu001fстосування теоретичних наукових знань, а другі сфорu001fмувалися в процесі народної практики.

Обрати для себе оздоровчу систему не так просто, як здається на перший погляд.

Дуже багато залежить від тоu001fго, як ви виховані, у якій родині виросли, до якої кульu001fтури належите, якими фізіологічними й психологічними особливостями володієте.

Обираючи ту чи іншу оздоровu001fчу систему, вам слід обов’язково порадитись із лікарем, котрий добре обізнаний зі станом вашого здоров’я, і врахуu001fвати, що різні оздоровчі системи можуть по-різному вплиu001fнути на здоров’я тієї чи іншої людини.

До того ж, аби правильно опанувати котрусь із оздоровчих систем, дуже часто потрібен учитель, який буде навчати вас особисто.

Існує велика кількість оздоровчих систем, але їх об’єднують деякі спільні складові :

  • правильний режим праці й відпочинку;
  • щоденна рухова активність;
  • повноцінний нічний сон;
  • раціональне харчування;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • загартування водою, повітрям і сонцем;
  • оптимізм і вміння опановувати власні емоції;
  • уміння протидіяти стресам.

2.Оздоровче харчування.

Один із найбільш важливих засобів, що гарантує здоров’я,— це правильне, раціональне, харчування. Роль їжі в збереженні здоров’я дуже велика.

Їжа впливає на працездатність, розумовий і фізичний розвиток, тривалість життя людини.

Ми їмо, практично не помічаючи, як це робимо, так само, як не помічаємо власного дихання. Але їжа впливає на тіло, тіло впливає на дух, врешті-решт, вірним є вислів: «Ви є тим, що ви їсте».

Аксіоми оздоровчих систем харчування

  • енергетична цінність їжі повинна відповідати енергетичним витратам організму;
  • хімічний склад харчових речовин повинні відповідати фізіологічним потребам організму;
  • харчування має бути різноманітним;
  • важливу роль у засвоєнні організмом їжі відіграють бактерії, які живуть у кишечнику людини й беруть участь у процесі травлення;
  • слід дотримуватись режиму харчування.

3.Сучасні й традиційні системи харчування

У світі існують і народи-вегетаріанці, і переконані м’ясоїди, хтось надає перевагу сирій їжі, а хтось — лише спеціально обробленій, одні люди харчуються всім поспіль, інші надають перевагу роздільному харu001fчуванню.

Вивчаючи таке розмаїття смаків, наука про харчування дуже часто заходить у глухий кут. Вона ніяк не може визначити, що добре, а що погано.

І що потрібно кожній конкретній людині, аби їй було гарu001fно?

Чи сподобається японцеві український борщ?

Чи схоче українець скуштувати суп зі змій?

Чи готовий європеєць випити кумис?

Науки про харчування й кулінарне мистецтво мають довгу історію.

У кожного народу є свої улюблені страви, особливі традиції підготовки стола, приготування їжі. Ці звички формувалися тисячоліттями, у них багато доцільного, такого, що відповідає національним звичаям, смаu001fкам, способу життя, клімату.

З ними важко сперечатися. Та й не слід. Смак — річ тонка!

Існує безліч теорій харчування.

Серед них є і наукові, й альтернативu001fні.

До наукових теорій, наприклад, належать теорія збалансованого харu001fчування, теорія адекватного харчування, концепція диференційованого харчування.

До альтернативних видів харчування належать вегетаріансu001fтво, харчування м’ясом, харчування сиром і безліч інших.

На основі теоретичних поглядів на харчування створюються оздоu001fровчі системи харчування. Оскільки теоретичних поглядів багато й вони дуже різні, то й оздоровчих систем харчування теж дуже багато і воu001fни теж різноманітні.

Роблячи вибір на користь тієї чи іншої системи, ви маєте пам’ятати про те, що організм кожної людини унікальний.

Харчування, яке підходить одній людині, натомість не підходить іншій.

Усе це дуже індивідуально.

Вже сьогодні багато людей індивідуалізують споживання їжі згідно зі своїми особливостями. Але скласти індивідуu001fальну програму харчування може тільки фахівець-дієтолог.

Вегетаріанство — один із найдавніших способів харчування, що передбачає повну або часткову відu001fмову від споживання продуктів тваринного похоu001fдження.

Вибір цього способу харчування може бути пов’язаний і з економічними причинами, оскільки м’ясні продукти дорогі.

Дуже часто його дотримуu001fються через релігійні або філософські переконання.

Багато вегетаріанців відчувають відразу до м’яса, оскільки це плоть убитих тварин.

Основні продукти вегетаріанської дієти — злаки й хліб, боби й горіхи, насіння, фрукти й овочі.

Источник: https://vseosvita.ua/library/ozdorovci-sistemi-ponatta-pro-ozdorovci-sistemi-ozdorovce-harcuvanna-sucasni-j-tradicijni-sistemi-harcuvanna-28638.html

Презентація

84. Сучасні оздоровчі системи

Перегляд файлу

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Оздоровчі системи Дук Надія Олександрівна вчитель з основ здоров’я Запорізька гімназія №107

Номер слайду 2

Здоров'я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, аніж від лікарського мистецтва. (Джон Леббок)  Оздоровча система – це комплекс спеціальних заходів, дій, спрямованих на збереження, зміцнення і відновлення здоров’я.

Номер слайду 3

Елементи оздоровчих систем Системи можуть містити в собі: фізичні вправи й комплекси гімнастики, правила раціонального харчування моральні постулати, психологічні практики і принципи організації здорового способу життя, різні види єдиноборств і масаж.

Номер слайду 4

Оздоровчі системи Традиційні Сучасні

Номер слайду 5

Традиційні оздоровчі системи Традиційні системи прийшли до нас з країн з безперервним і спадкоємного розвитку культури — Індії та Китаю. Це йога, у-шу, цигун.

Номер слайду 6

Йога Народилась йога у стародавній Індії. Йога найдавніший, фундаментальний, перевірений тисячоліттями метод свідомого гармонійного само-вдосконалення людини. Йога починає з того, що повертає нам повноту самоконтролю — безцінну здатність керувати особистою волею і силою.

Таким чином відновлюється природній стан внутрішньої рівноваги і спокою, що не залежить від зовнішніх обставин. Послідовники хатха-йоги навіть в похилому віці мають відмінне здоров’я, прекрасну фізичну форму і високу працездатність. Йоги стверджують, що можуть жити стільки, скільки захочуть.

100 років для них — не рідкість.

Номер слайду 7

В наші дні цікавість до йоги викликана перш за все її величезними можливостями в плані підтримки відмінного здоров’я, профілактики і лікування багатьох хвороб. Поради йогів по питанням дихання, харчування, роботи, відпочинку, фізичних вправ і гігієни співпадають з останніми рекомендаціями сучасної фізіології та медицини.

Номер слайду 8

Традиційне ушу Ушу відноситься, переважно, до усього розмаїття китайських бойових мистецтв, які розвивалися протягом усієї відомої історії цивілізації Китай.

Номер слайду 9

Цигун Цигун – давньокитайська гімнастика, що поєднує фізичні вправи і медитацію. Більшість східних єдиноборств направлено на руйнування духу і тіла супротивника (але не насильства!). А гімнастика цигун створена для творення.

Творення здоров'я, відновлення життєвої енергії, єднання з природою. Усі позиції та утворення в цигун дуже плавні, розтягнуті в часі. Під час їх проведення людина немов завмирає, виконуючи за цей час кілька дихальних циклів.

За традицією гімнастику цигун проводять на свіжому повітрі, у парку, босоніж на галявині, щоб зарядитися енергією Землі.

Номер слайду 10

Сучасні оздоровчі системи Сучасні оздоровчі системи формуються у країнах молодої культури на основі системного (цілісного) підходу, прикладом є холізм.

Номер слайду 11

Хочете бути вічно бадьорими, здоровими і відчувати гармонію тіла і душі? Тоді вам потрібен масаж тіла. Дотик і масаж відносяться до прадавніх лікувальних методів, оскільки їх можна просто і безпосередньо застосовувати.

Вони застосовуються в процесі підготовки до фізичних або спортивних вправ, або як засіб для освіжіння і зняття втоми.

Роль масажу незамінна при збереженні та зміцненні здоров'я (профілактика), лікуванні захворювань і патологічних станів, при оновленні втрачених функцій і здібностей (відновлення здоров'я).

Номер слайду 12

Загартовування Система гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів різних метеорологічних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації, зниженого атмосферного тиску).

Номер слайду 13

Фітотерапія З найдавніших часів людство використовувало лікарські рослини для лікування.

Номер слайду 14

Ароматерапі́я — це стародавнє, вдосконалене віками мистецтво використання ефірних олій, фітонцидів рослин та інших ароматних речовин для укріплення фізичного та психічного здоров'я та для косметичного догляду за тілом. Ароматерапі́я  Аромотерапія

Номер слайду 15

Історія кольоротерапії почалася в той момент, коли люди помітили цілющу силу сонячних променів. Незабаром з'ясувалося, що окремі кольори веселки теж впливають на організм людини — заспокоюють, лікують або, навпаки, викликають дискомфорт.

Номер слайду 16

Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан! Неприємності довели вас до нервового зриву? Червоний колір здатний дати вам відчуття захищеності. Він традиційно вважається кольором лідера. Червоний костюм моментально зробить вас центром уваги в будь-якій компанії. Ви можете бути впевнені, що до ваших слів прислухаються.

Але оскільки він дуже збуджує, поводитися з ним треба обережно. Червоний як не можна більш доречний на кухні, тому що крім іншого збуджує апетит, але в спальні йому категорично не місце. Помаранчевий прийнято називати кольором сонця. Він відновить ваш втомлений організм після важкого трудового дня, дасть відчуття тепла і затишку в домі.

Якщо у вашому житті починається новий етап — ви вступаєте до ВНЗ чи влаштовуєтеся на роботу — оточіть себе жовтими предметами. Це допоможе вам подолати невпевненість у собі і легше сприймати нові ідеї. Жовтий колір допомагає при здачі іспитів, коли вам потрібно гранична концентрація уваги і здатність запам'ятовувати великі обсяги тексту.

Людям творчих професій жовтий колір дарує натхнення. Зелений колір доречний в будь-якій ситуації. Це колір природної гармонії. Він заспокоїть нерви і до того ж корисний для очей. Крім того, існує теорія, що він залучає фінансове благополуччя (не випадково при слові «зелені» у багатьох виникає асоціація «долари»).

Блакитний колір має властивість усувати страхи, навіть такі, які ви самі ще не усвідомили. Однак фахівці відзначають його негативний вплив на людей зі зниженим тиском. Якщо вас мучать сумніви, то ваш колір — синій. На Сході він символізує істину і спокій. Синій колір допоможе вам очистити свідомість від непотрібних думок, заспокоїть, якщо вам стане тривожно.

Фіолетовий колір чудово знімає напругу. Крім того, він допомагає знайти вихід з творчої кризи і зняти нервове перезбудження.

Номер слайду 17

Анімалотерапія Анімалотерапія (від латинського «animal» — тварина) — вид терапії, що використовує тварин і їх образи для надання психотерапевтичної допомоги. У анімалотерапії використовуються символи тварин: образи, малюнки, казкові герої, іграшки, а також справжні тварини, спілкування з якими безпечно.

Залуження діяч наук, доктор медичних наук, професор Борис Шевригін впевнений, що «це цивілізований, науковий метод лікування і профілактики серйозних хвороб».

«Я думаю, — пише професор, — всім відомо, що люди, які мають домашніх тварин, хворіють менше і живуть довше, а їхня нервова система перебуває в куди кращому стані, ніж у інших»

Номер слайду 18

Метод лікування, заснований на спілкуванні з дельфінами. Спілкування з дельфінами допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження. Після спілкування з дельфіном людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації. Дельфінотерапія

Номер слайду 19

Іпотерапія Метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адаптованим до можливостей хворого в опануванні верхової їзди.

Номер слайду 20

Апітерапія Апітерапія — це медичне використання бджолиних продуктів. В тому числі: мед, пилок, віск, прополіс, королівське желе (маточне молочко).

Номер слайду 21

Гірудотерапія Давній метод лікування, який знову набув популярності. Медична п'явка (Hirudo medicalis) успішно використовується замість сучасних медикаментів і багато в чому перевершує їх, тому що не викликає небажаних побічних явищ.

Номер слайду 22

Каністерапія Каністерапіїя — вид анімалотерапії з використанням собак. Собака — прекрасне «ліки» проти гіподинамії, викликаної малорухливим способом життя. Собака задовольняє дефіцит людини у спілкуванні, підвищує самооцінку господаря, покращує його товариськість, розв'язує конфлікти в сім'ї.

Номер слайду 23

Фелінотерапія Фелінотерапія — терапевтичний вплив кішок. Більшість російських вчених вважають, що кішкотерапія є ефективним методом лікування багатьох хвороб.

Номер слайду 24

Ребефінг Ребефінг — дихальна терапія. З'ясувалося, що цей метод допомагає вилікувати невиліковні, з точки зору сучасної медицини, захворювання, зняти сильні психічні стреси, підвищити психофізичний потенціал, а може бути найголовніше — допомогти людині знайти сенс свого життя в собі самому, або як у східних традиціях прийнято говорити — знайти звільнення.

Номер слайду 25

Дієтотерапія Ефективне і повноцінне перетравлення їжі лежить в основі здоров'я та нормального обміну речовин. Для кожної людини існує ОПТИМАЛЬНИЙ НАБІР ПРОДУКТІВ, обумовлений генетичними і фізіологічними особливостями.

Номер слайду 26

Основні принципи дієтотерапії 1. Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії. 2. Забезпечення відповідності їжі, що споживається, можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції. 3. Врахування місцевого і загального впливу їжі на організм. 4. Використання у харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження. 5. Індивідуалізація харчування.

Номер слайду 27

Оздоровче харчування Омар Хайям в одному із своїх рубаїв писав: Як хочеш мудро жити, чимало треба знати. Оздоровче харчування є важливою складовою системи оздоровлення. Два правила найперше потрібно пам'ятати: Що ліпше будь голодним, ніж їсти всякий харч Що ліпше будь самотнім, ніж друзів хибних мати. У чому ж полягає значення харчування?

Номер слайду 28

Значення харчування Здоров’я Ріст і розвиток Забезпечує енергією Настрій Позитивні емоції

Номер слайду 29

СКЛАДОВІ ЇЖІ

Номер слайду 30

СКЛАДОВІ ЇЖІ Білки Вуглеводи Вітаміни Вода Жири Мінеральні речовини

Номер слайду 31

Піраміда правильного харчування

Номер слайду 32

Піраміда правильного харчування

Номер слайду 33

Правила раціонального харчування Збалансованість Помірність Різноманітність Режим харчування

Номер слайду 34

Назвіть 10 найбільш поширених помилок в харчуванні і до чого вони можуть призвести

Номер слайду 35

10 найбільш поширених помилок в харчуванні Переїдання. Ненатуральна їжа, харчові добавки. Велика кількість смаженої, жирної і копченої їжі. Неправильний вибір продуктів. Нерегулярне харчування.

Хаотичне поїдання їжі на ходу. Їжа та напої, що містять прихований цукор та сіль. Порушення правил приготування, зберігання та вживання їжі. Мало овочів та фруктів та багато борошняних виробів, тістечок, печива тощо.

Недостатня кількість води.

Номер слайду 36

Це важливо! Перед вибором оздоровчої системи — проконсультуйся з лікарем! Врахуй індивідуальні можливості організму! Дізнайся якомога більше про вибрану оздоровчу систему, використовуючи перевірені джерела інформації. Не змінюй часто свій вибір. Для досягнення позитивного ефекту потрібен час!

Номер слайду 37

ПРИБЛИЗНИЙ ВАРІАНТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОЗДОРОВЧОЇ СИСТЕМИ Забезпеч сон із доступом свіжого повітря. При потребі роби самомасаж певних частин тіла для зняття втоми. Правильно підбирай продукти харчування. Вживай переважно рослинну їжу. Вживання солі, цукру зведи до мінімуму. Пий чисту воду.

Харчуйся із урахуванням екологічного стану місця проживання. Загартовуй організм. Виконуй вправи для корекції зору. Дотримуйся режиму навчання, праці та відпочинку. Організовуй своє життя з урахуванням біоритмів природи й індивідуальних біоритмів. Борися зі шкідливими звичками.

Не вживай наркотиків, алкоголю, тютюну

Источник: https://naurok.com.ua/prezentaciya-ozdorovchi-sistemi-44327.html

Uchebnik-free
Добавить комментарий